Дейлі мейл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
англ. Daily Mail[1]
англ. The Daily Mail
араб. الديلي ميل‎
Країна  Велика Британія
Тип щоденна газета, таблоїд, banned workd[2], періодичне видання
Мова англійська
Політична належність консерватизм
Видавець DMG Mediad
Формат таблоїд
Періодичність 1 доба
Засновано 4 травня 1896
Засновник Альфред Гармсворт, 1-й віконт Норткліфф,
Гарольд Гармсворт, 1-й Віконт Ротермір
Власник Daily Mail і General Trust,
Джонатан Гармсворт, 4-й віконт Ротермір
Головний офіс Лондон
Наклад 770 185 (1 травня 2023)[3]
ISSN 0307-7578
dailymail.co.uk​(англ.)
CMNS: Дейлі мейл у Вікісховищі

«Дейлі мейл» (англ. «The Daily Mail») — масова британська щоденна газета. Була заснована в травні 1896 року і стала одним з перших видань для англійського середнього класу. Виходить щодня. Має другий (після The Sun) за величиною наклад в країні —2 313 908 примірників. Видавець Daily Mail — Associated Newspapers Ltd. Газета відома своєю незалежною редакційною політикою. Міжнародну популярність здобула, висвітлюючи «справу Дрейфуса», Англо-бурську війну. У 1930-х роках минулого століття на сторінках газети з'явилися кілька статей лорда Ротерміра, що мали пронацистський характер. Випускалося кілька «національних» версій Daily Mail (ірландська, шотландська, індійська). Була першою газетою, що продала за день мільйонний тираж. З 1975 року видається в компактному форматі. Протягом історії свого існування редакторська позиція газети майже завжди була консервативною. Газета традиційно підтримує праве крило англійських торі.

Аудиторія — 18–34 [4] роки.Жінки— 53%.

2008 року після подій у Південній Осетії видання критикувало британський уряд за зіпсовані відносини з Росією. На сьогоднішній день це єдина газета у Великій Британії, більша половина читачів якої складають жінки. Головним редактором є Джорді Грік.

Історія

[ред. | ред. код]

Daily Mail була заснована 1886 року Альфредом Гемсвортом і його братом Гарольдом. 1902 року її щоденний наклад перевищив один мільйон, що зробило її найтиражнішої газетою у світі.

Протягом історії свого існування редакторська позиція газети майже завжди була консервативною. Газета традиційно підтримує праве крило англійських торі. Національна щоденна газета була розрахована на «юнаків і дівчат, які щорічно закінчують школи та хочуть читати все, що написано просто і досить цікаво». Спочатку ця газета на вісім сторінок була досить традиційна за формою, але Хармсворт постійно змінював її зміст. Уже в перший рік свого існування «Дейлі Мейл» збільшила наклад до 200 тис. примірників на день. Через рік він досяг півмільйона, а через чотири — 700 тис. примірників. Знизивши на «Дейлі Мейл» ціну (від чого скоротився дохід від роздрібного продажу), А. Гармсворт збільшив наклад і привернув величезну кількість реклами. Газета стала приносити солідний прибуток. Він ввів в «Дейлі Мейл» спеціальні рубрики для жінок, регулярно друкував новини, проводив газетні кампанії. «The Daily Mail» — «таблоїд для середнього класу» має наклад у 2 313 908 примірників, (більше, ніж «The Times», «The Daily Telegraph», «The Guardian» і «The Independent», разом узяті). За останні 30 років вона збільшила накладна 700 тис. примірників.

Видавався її недільний випуск — «Санді Дейлі Мейл» («Недільна ранкова пошта»), в 1899 році її змінила художня, ілюстрована і змістовна газета — «Іллюстрейтед Мейл» («Ілюстрована пошта»). Потім набули поширення та інші видання газети — «Континентал Дейлі Мейл» («Континентальна уранішня пошта»), «Оверсі Дейлі Мейл» («Заморська уранішня пошта»). Успіхи таблоїду «The Daily Mail» і його недільного побратима «Mail on Sunday» традиційно ґрунтувалися на публікації великої кількості матеріалів «людського інтересу», багато з яких призначалися для жіночої аудиторії, складової 53 % читачів цих газет. Включившись в конкурентну боротьбу з нею, «The Times» стала також давати більше матеріалів про моду, жіноче здоров'я та інші проблеми традиційно жіночого інтересу. «The Daily Mail» відповіла на це випуском нового додатка «Стилі життя», орієнтованого на жінок. Фотографії знаменитих жінок стали все частіше з'являтися на перших шпальтах «The Daily Mail». У той же час «Mail on Sunday» ввела 25-сторінковий спортивний додаток, щоб протистояти відповідному додатку «Гра» на сторінках «The Times», що виходить по понеділках в такому ж обсязі і присвячений футболу. У відповідь на введення на сторінках «The Times» японської гри «Содоку» «The Daily Mail» теж зробила це. Спорт та ігри вводяться в основному для залучення молодіжної аудиторії, так як у газет «Mail» занадто багато літніх читачів (1 600 000. Старше 65 років). «The Daily Mail» збільшила також обсяг до 128 смуг (половина з них у кольорі), наблизившись до 156-сторінкової «The Times». Зав'язалася конкурентна боротьба між традиційно якісною, але ставшою таблоїдної «The Times» і «таблоїдами для середнього класу». «The Daily Mail» і «Mail on Sunday» дозволяє говорити про продовження процесу стирання кордонів між традиційно якісною пресою і «пресою для середнього класу».

На думку ряду дослідників, газета у великій мірі сприяла початковій популяризації в 1933—1934 рр. повідомлень про Нессі, відправивши до озера мисливця Монтег'ю Уетрла, який знайшов дивні сліди і зробив з них відбитки і відправив їх до Лондона. Але при найближчому розгляді відбитки невідомого звіра виявилися слідами ніг опудала гіпопотама. 21 квітня 1934 на першій смузі газети з'явилася легендарна фотографія, зроблена Робертом Кеннетом Вілсоном і стала класичним зображенням чудовиська («Фото хірурга»). Фотографія Вілсона визначила в масовій свідомості образ Нессі як істоти, схожої на плезіозавра (хоча в повідомленнях свідків того часу істота описувалася по різному). Сам Вілсон говорив що не вірить у чудовисько. У 1994 році Крістофер Спарлінг, співучасник Вілсона і пасинок Монтег'ю Уетрла, зізнався що фотографія є підробкою — вони зняли макет з гнучкого дерева, приробленого. Новина про викриття також була надрукована в газеті, дозволивши таким чином виграти наклад.

Крім того, газета допомогла розкрутці легенди про прокляття фараонів, оскільки лорд Карнарвон передав ексклюзивні права на публікацію всіх матеріалів у «Таймс».

Видавці

[ред. | ред. код]
  • 1896 — S. J. Pryor
  • 1899 — Thomas Marlowe
  • 1922 — W. G. Fish
  • 1930 — Oscar Pulvermacher
  • 1930 — William McWhirter
  • 1931 — W. L. Warden
  • 1935 — Arthur Cranfield
  • 1939 — Bob Prew
  • 1944 — Sidney Horniblow
  • 1947 — Frank Owen
  • 1950 — Guy Schofield
  • 1955 — Arthur Wareham
  • 1959 — William Hardcastle
  • 1963 — Mike Randall
  • 1966 — Arthur Brittenden
  • 1971 — David English
  • 1992 — Paul Dacre
  • 2017 - Geordie Grieg

Шотландське, ірландське, континентальне і індійське видання

[ред. | ред. код]

Шотландське видання The Daily Mail

[ред. | ред. код]

Шотландське видання Daily Mail вперше було опубліковане  в грудні 1946 року. Наклад був невеликим, хоча не менше 100 000 примірників. У грудні 2009 року видання мало наклад у 113,771 примірників і стало третім за величиною  щоденних продажів газет у Шотландії.

Ірландське видання The Daily Mail

[ред. | ред. код]

Офіційно Daily Mail вступив на газетний ринок Ірландії  6 лютого 2006 року. Видання відрізнялося від Британських версій, маючи зелений прямокутник зі словом «Ірландський», замість королівського гербу, але пізніше це було змінено. Ірландська версія включає в себе розповіді ірландського інтересу.

За даними Бюро з аудиту накладів, у липні 2007 року ірландське видання мало наклад у 63,511 примірників.

Континентальне видання The Daily Mail «Континентал Дейли Мейл»

[ред. | ред. код]

Континентальне видання Daily Mail було вперше надруковано у 1904 році, і охоплювало Європу і Північну Африку.

Індійське видання The Daily Mail

[ред. | ред. код]

Газета увійшла до Індії 16 листопада 2007 року з назвою Mail Today. Газета має 48-сторінковий компактний розмір з накладом 110 000 примірників.

Гучні справи

[ред. | ред. код]

«Вибоїни на дорогах»

[ред. | ред. код]

У 1967 році The Daily Mail написала про вибоїни на дорогах. Зокрема, в одному з регіонів Сполученого Королівства виявилося більше чотирьох тисяч ям. The Beatles заспівали про це в «A Day in the Life».

«Вбивці»

[ред. | ред. код]

У 1997 році, The Daily Mail зробила одну з найскандальніших перших шпальт за всю історію газетної справи. Пов'язана вона була зі звірячим вбивством чорношкірого підлітка Стівена Лоуренса. Журналісти помістили на першу сторінку фото п'ятьох чоловіків, обвинувачених у вбивстві хлопчика. Заголовок говорив: «Вбивці». Редакція зробила приписку: «Якщо ми не праві, дозвольте їм пред'явити нам позов».

Смерть Стівена Гейтлі

[ред. | ред. код]

Але не завжди The Daily Mail боролися за справедливість — у 2009 році The Daily Mail надрукувала абсолютно нетолерантну статтю про смерть Стівена Гейтлі, учасника Boyzone. Матеріал викликав 25 000 скарг — рекордна кількість скарг на видання за всю історію.

Online видання The Daily Mail

[ред. | ред. код]

Більшість матеріалів, які містяться у друкованій версії, також виходять у online-версії. У 2011 MailOnline був другим найбільш відвідуваним вебсайтом газети англійською мовою у всьому світі  більш ніж 189 500 000 відвідувачів на місяць, і 11 700 000 відвідувачів щодня, в січні 2014 року.

Daily Mail у соціальних мережах

[ред. | ред. код]

Instagram — 993 тис. дописувачів. 3–4 публікації на день

Facebook — 18 560 733 фоловерів. Інформація оновлюється кожні 20–30 хвилин. Світлини не дублюються з обліковим записом у Instagram.

Twitter — 301 556 читачів. Оновлення інформації кожні 10–20 хвилин.

Pinterest — більше 10 млн переглядів за місяць.

(Дані за грудень 2019 року)

Мобільні додатки

[ред. | ред. код]

Є мобільні додатки для Android i AOS. Вони безкоштовні. Містять таку ж рубрикацію як і на сайті видання.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0307-7578
  2. ↑ https://www.forbes.com/sites/kalevleetaru/2017/02/10/what-wikipedias-daily-mail-ban-tells-us-about-the-future-of-online-censorship/#cb3119b2ac6e
  3. ↑ https://www.abc.org.uk/product/2115
  4. ↑ Daily Mail readership, circulation, rate card and facts. www.newsworks.org.uk. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  1. «Daily Mail». British Newspapers Online.
  2. Where Have All The Goals Gone?, su The Guardian Sport, The Guardian. URL consultato il 9 gennaio 2007.
  3. S. J. Taylor, The Great Outsiders: Northcliffe, Rothermere and the Daily Mail, London, Weidenfeld & Nicolson, 1996, ISBN 0-297-81653-5.
  4. Brook, Stephen (20 October 2009). «Irish Daily Mail disowns Jan Moir». The Guardian (UK). Retrieved 30 April 2010.
  5. «Mail Today» online
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дейлі_мейл&oldid=43708869